第130篇 燕王喜使栗腹以百金为赵孝成王寿

出处:战国策·燕策三

语言: 中文 English Español 日本語 한국어 Tiếng Việt ไทย Русский

📜 原文(文言文)

燕王喜使栗腹以百金为赵孝成王寿。酒三日,反报曰:“赵民其壮者皆死于长平,其孤未壮,可伐也。”王乃召昌国君乐间而问曰:“何如?”对曰:“赵,四达之国也,其民皆习于兵,不可与战。”王曰:“吾以倍攻之,可乎?”曰:“不可。”王曰:“以三倍,可乎?”曰:“不可。”王大怒。左右皆以为赵可伐,遽起六十万以攻赵。令栗腹以四十万攻鄗,使庆秦以二十万攻代。赵使廉颇以八万遇栗腹于鄗,使乐乘以五万遇庆秦于代。燕人大败。乐间入赵。燕王以书让间,且谢焉,而乐间亦书报王曰:“臣闻之,智者不倍时而弃利,勇士不怯死而灭名,忠臣不先身而后君。今王以百金之币,而信谗人之言,以伐赵,臣窃以为王计之过也。夫赵之与燕,其地相去千里,而赵之强,非燕之所能敌也。今王以百金之费,而启强赵之衅,臣恐燕之社稷,将为丘墟矣。”王惭,遂谢乐间。

📖 白话文翻译

燕王喜遣栗腹赍百金,往贺赵孝成王之寿。栗腹饮于赵,三日乃还,归而奏曰:“赵民之壮者,皆殁于长平之役,其孤未壮,可伐也。”燕王乃召昌国君乐间而问曰:“何如?”乐间对曰:“赵者,四通之国也,其民习于兵,不可与战。”燕王曰:“吾以倍师伐之,可乎?”对曰:“不可。”王曰:“以三倍之师,可乎?”对曰:“不可。”燕王大怒。左右皆以为赵可伐,燕王遽起兵六十万以伐赵。命栗腹率四十万攻鄗,遣庆秦率二十万攻代。赵使廉颇以八万逆栗腹于鄗,遣乐乘以五万逆庆秦于代。燕师大败。乐间奔赵。燕王遗书责乐间,且谢之,乐间亦复书曰:“臣闻之,智者不违时以弃利,勇者不惧死以灭名,忠臣不先身而后君。今大王以百金之币,而听谗言,以伐赵国,臣窃以为大王之计过矣。赵与燕,相去千里,而赵之强,非燕之所敌也。今大王以百金之费,而启强赵之衅,臣恐燕之社稷,将为丘墟矣。”燕王惭,乃谢乐间。

💡 商战启示录

Стратегія ця викриває фатальні ризики «помилкової оцінки інформації» та «сліпого розширення» в комерційній війні. Лі Фу, покладаючись лише на поверхневе спостереження (сильні мужі Чжао загинули в Чанпіні), стверджував, що можна нападати — так само, як сучасне підприємство, бачачи лише короткострокові фінансові коливання чи локальні ринкові невдачі конкурента, необачно розпочинає цінову війну або поглинання, ігноруючи його ключові здібності (як-от звичка чжаосців до війни, землі, що сягають чотирьох сторін) та приховану стійкість. Юе Цзянь вказує словами «мудрий не втрачає часу й не відмовляється від вигоди»: рішення має ґрунтуватися на всебічному, динамічному аналізі конкуренції, а не на однобокому погляді. Яньський цар, маючи перевагу в силі війська («подвійний напад», «потрійний напад»), нехтує якістю та організаційною ефективністю — подібно до того, як підприємство тисне на суперника масштабом капіталу, але зазнає зворотного удару: як колись Luckin Coffee, сліпо розширюючись і кидаючи виклик Starbucks, зазнала краху через нехтування брендовими та операційними бар’єрами; натомість Huawei, освоюючи закордонні ринки, глибоко досліджувала місцеві закони та потреби, не довіряючи короткостроковим звітам, і діяла впевнено й поступово. Мудрість комерційної війни полягає в тому, щоб, оцінюючи суперника, подібно до Юе Цзяня, прозрівати його «географічні переваги» (ланцюг постачання, прихильність клієнтів) та «народ, звичний до війни» (кадровий резерв, здатність до навчання), а не бути засліпленим «довголіттям у сто золотих» (поверхневою доброзичливістю чи дрібною вигодою). Водночас лідер має терпіти поради, уникати «великого гніву» й самовладдя, інакше, як яньський цар із його шістдесятитисячним військом, зазнає нищівної поразки й заплатить жорстоку ціну. Сучасним підприємствам слід створити багатовимірну систему розвідки та механізм стримування рішень, щоб «юецзянівським» холодним аналізом гасити «ліфуський» оптимістичний прорахунок — лише тоді можна уникнути «великої поразки» в комерційній війні.