В битве при Пушане Цзи-цзы пал в бою, и правитель Вэй, опираясь на силу Цзи-цзы, обрёл почтение. После гибели Цзи-цзы правитель Вэй лишился опоры, бежал из страны и прибыл в Ци. Циские люди помогли ему вернуться на престол, но правитель Вэй, разгневавшись, вознамерился напасть на Ци. Тянь Цзюй увещевал его, говоря: «Нельзя этого делать. В начале, в битве при Пушане, Цзи-цзы пал в бою, и правитель Вэй, опираясь на Цзи-цзы, стал значимым. Ныне Цзи-цзы уже мёртв, правитель Вэй бежал и прибыл в Ци, и циские люди возвели вас на престол — это благодеяние Ци. Ныне вы в гневе хотите напасть на Ци — это значит отвергнуть уже оказанное благодеяние и навлечь на себя беду от Цинь. Лучше примирить с Ци и сблизиться с Цинь; Цинь непременно будет благодарно вам, и Ци не посмеет вновь обратить оружие против Вэй». Правитель Вэй не внял совету и упорно напал на Ци; в результате циское войско нанесло великое поражение войску Вэй, правитель Вэй бежал и в конце концов погиб при Пушане.
💡 商战启示录
Ця стратегія викриває головний урок комерційної війни: коли підприємство втрачає ключові ресурси чи ключових осіб (як-от заручника-спадкоємця) і опиняється в скруті, воно покладається на зовнішні сили (як-от царство Ці), щоб відродитися, але через недалекоглядність та емоційні рішення перетворює рятівника на ворога і зрештою саме себе знищує. У сучасному бізнесі подібні випадки трапляються часто. Наприклад, один стартап на межі банкрутства отримав венчурні інвестиції й ожив, але засновник, незадоволений втручанням інвесторів в управління, примусово викупив акції, розірвав угоди й навіть подав на інвесторів до суду, що зрештою призвело до розриву ланцюга фінансування та краху компанії. Натомість успішний приклад — компанія Apple у 1997 році, коли вона була на межі загибелі, прийняла інвестицію в 150 мільйонів доларів від Microsoft; Стів Джобс відкинув старі образи, співпрацював із конкурентом і зрештою привів Apple до піднесення. Мудрість комерційної війни полягає в наступному: по-перше, чітко розуміти, хто є справжнім союзником, а не сприймати допомогу як приниження; по-друге, стратегічні рішення мають ґрунтуватися на розрахунку вигоди, а не на емоційних поривах; по-третє, коли власних сил бракує, слід об’єднуватися з сильними (як-от царство Цінь) для створення противаги, а не наживати ворогів на всі боки. Загибель володаря Вей — це подвійна трагедія «невдячності» та «стратегічної короткозорості», що застерігає підприємців: у кризі неодмінно зберігати раціональність, уміло використовувати зовнішні ресурси й уникати того, щоб миттєва впертість поховала всю справу.